арбітр

1) (суддя у справах розв'язання спорів, що не підлягають судовому розглядові); (третейський) суддя; посередник (той, хто сприяє примиренню ворогуючих сторін)
2) (той, хто судить спортивну гру, змагання), суддя; рефері (перев. в боксі)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • арбітр — а, ч. 1) Посередник, суддя, до якого звертаються для розв язання суперечок, що не підлягають судовому розглядові; третейський суддя. 2) Програмно технічний пристрій, що вирішує суперечні випадки. •• Арбі/тр в обчи/слювальній систе/мі апаратно… …   Український тлумачний словник

  • арбітр — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • едначъ — арбітр, пасрэднік, трацейскі суддзя …   Старабеларускі лексікон

  • гелацодик — а, ч. Арбітр на ігрищах у Стародавній Греції …   Український тлумачний словник

  • хакім — а, ч. У країнах Близького й Середнього Сходу: а) правитель області або округу, губернатор; б) третейський суддя, арбітр, посередник, рішення якого не зовсім обов язкове для позивачів …   Український тлумачний словник

  • лайнсмен — іменник чоловічого роду, істота боковий арбітр у футболі …   Орфографічний словник української мови

  • медіатор — посередник, арбітр …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.